13 грудня в Тернопільському обласному управлінні лісового та мисливського господарства відбулася нарада, яка стосувалася розгляду найважливішого документа лісового господарства – проекту Програми розвитку лісового господарства Тернопільщини на 2017-2021 роки.

        Обговорення відбулося за участі начальника облуправління Олега Яремка, т.в.о першого заступника начальника Любомира Нички, головного спеціаліста відділу лісового та мисливського господарства охорони і захисту лісів Ігоря Гуменюка, інженера лісового господарства Юрія Лісового, керівника ГО «Екоальянс» Олександра Філя, доктора географічних наук, професора ТДПУ ім. В.Гнатюка Любомира Царика, доктора біологічних наук, професора ТДПУ ім. В.Гнатюка Василя Грубінка, головного спеціаліста Управління екології та природних ресурсів Олега Зайшлого, а також начальника організаційного відділу апарату Тернопільської обласної ради Теодозія Кухарського.  

        На засіданні обговорили всі можливі шляхи створення зелених насаджень в області. Це стосується не лише постійних лісокористувачів, які охоплює дана програма, а й новостворених громад, сільських і селищних рад, які, на думку фахівців, мали б бути зацікавленими у загальному поліпшенні екологічного стану своїх населених пунктів. До слова, Олександром Філем та Любомиром Цариком створено інформативну таблицю «Брак лісів по районах» із пропозиціями до районних держадміністрацій і райрад, голів сільських, селищних рад. Опісля прийняття Програми розвитку лісового господарства планується запустити процес прийняття відповідних програм сесіями органів місцевого самоврядування. За словами фахівців, це дасть змогу не лише залучити кошти місцевих бюджетів, а віднайти ділянки під заліснення. Водночас лісові господарства виконуватимуть роль як фахівці, тобто консультувати чи поділитися стратегічними підходами. Разом із тим, не втручатимуться у сам процес виконання місцевих програм зі створення зелених насаджень.

       Візуалізація лісогосподарських засобів в Мережі – неможлива

        Також розглянули пропозиції деяких громадських організацій щодо можливості створення інтерактивної карти здійснення всіх лісогосподарських заходів на Тернопільщині. Звичайно, це б полегшило роботу лісовим господарствам у світлі негативних думок у суспільстві щодо їхньої діяльності. Та, на думку лісових фахівців, під це потрібно створювати окрему програму, адже квартальна мережа лісництв поділяється на виділи, а рубки здійснюються в основному на частині виділу, до того ж поступово, де забирається лише частина деревини. Прив’язати все це географічними координатами неможливо, та й потребує левової частини тих коштів, якщо врахувати обсяг роботи, які закладено в саму Програму. Тож, на думку присутніх, краще створювати щось реальне, що поліпшить екологічний стан області.

        Поговорили і про роль засобів масової інформації щодо висвітлення інформації про рубки в лісах та їх об’єктивність. А також про те, якими іншими способами можна повідомляти населення про лісівничі заходи, окрім публікацій на офіційних сторінках облуправління, підпорядкованих підприємств, інформування з допомогою дощок оголошень у лісництвах та через соцмережі. До слова, працівники лісового господарства розміщали інформацію на дошках оголошень сільських рад, однак це не дало очікуваного ефекту, тож зупинилися на тому, що листами повідомляють про заплановані рубки органи місцевого самоврядування, на території яких вона планується.

      Інвентаризація земель базується на даних їх розпаювання у 1996-97 роках

        Основною ж проблемою залишається пошук вільних ділянок під майбутні ліси. 14,4 тисячі гектарів – саме стільки земель, за інформацією Головного управління Держгеокадастру в Тернопільській області, мають статус малопродуктивних і деградованих. Однак, за словами Ігоря Гуменюка, це малопродуктивна рілля, яка не підлягає залісненню. Як зауважив начальник організаційного відділу ТОР Теодозій Кухарський, найбільша проблема в тому, що інформація щодо наявності вільних земель у Тернопільській області, базується на даних розпаювання 1996-97 років. Ніхто інвентаризації земель не здійснював, тому що це потребувало значних коштів та й особливо це нікого не цікавило. Єдиним виходом із ситуації, що склалася, Теодозій Кухарський бачить внесення в Програму пункту – організація обліку порушених земель, які підлягають залісненню та визначення термінів її виконання. Відповідальність покласти на земельників у розрізі сільських рад, громад. На сьогодні, враховуючи зміни до земельного законодавства в частині звільнення від сплати за шкоду, затрати є серйозні. Зокрема, відшкодування тієї ж ріллі становить 60-70 тисяч за гектар. Це гроші до бюджету – ніхто на це не піде. Та й дана проблема тягнеться ще з 2007 року.  

        Шукати кошти у місцевих бюджетах та повернутися лицем до науки

        Де шукати кошти? У місцевих бюджетах, – відзначає Теодозій Кухарський. На сьогодні є важливим створення комплексу з вирощування посадкового матеріалу лісових порід із закритою кореневою системою (ЗКС - прим.), тож хоча б частково кошти на це мали б виділити місцеві бюджети. Враховуючи зміну клімату, вирощування лісових порід у ЗКС – це вимога часу. Як зауважив Ігор Гуменюк, у програмі передбачено залучення коштів місцевих бюджетів, однак ці кошти спрямовані на лісорозведення, зокрема, виготовлення правовстановлюючих документів на землю. Крім того, продовжує начальник організаційного відділу облради, потрібно повернутися лицем до наукових досліджень, а саме до проблематики, що склалася на сьогодні з ясеневими насадженнями. Разом із нею постане й інша проблема, яка сколихне суспільство, адже ясен потрібно буде забирати з лісу, та й площа немала – понад 7 тисяч гектарів із домінуванням ясена. Якщо брати лісові насадження з участю ясена, то площа значно більша. І це лише на території держлісфонду. Є лісові масиви, де ясен становить 3-4 одиниці на гектар, після його відпаду повнота насаджень становитиме 0,3. Який вихід? Суцільні санітарні рубки чи реконструкція насаджень віком 30-40 років? Тож постає питання поступового поновлення лісу цінними лісовими породами, такими як клен-явір, черешня, іншими, які залишаться. Тож актуальним є проведення досліджень у цьому напрямку. Та й немала підтримка в цьому питанні може бути від профільного наукового інституту чи навіть місцеві будуть працювати. Прикладом є наукові дослідження по буку в Бережанах, які тривають уже 15 років, можна робити висновки, що є шляхи подолання такої проблеми, як природне поновлення бука на плато і південних схилах. На сьогодні це надзвичайно серйозна проблема, яка стосується Бережанського лісомисливського і Бучацького лісового господарств, яка полягає в тому, що на рівних плато і на схилах південних експозицій природного поновлення бука практично немає. Ця обставина зовсім не залежить від лісгоспів, адже рубки на ділянках здійснювалися настільки ідеально, що й західним фахівцям можна повчитися – не було видно слідів техніки. Навіть здійснювали фрезування. Та природно на тих ділянках бук не заростав. У площині озвучених проблем, науковці, як ніхто інший, мають працювати над їх вирішенням. А замовниками даних робіт мають бути лісові господарства. І знову ж таки кошти на їх виконання мали б спрямовувати органи місцевого самоврядування. Адже державна й фіскальна політика стосовно лісового господарства така, що на сьогоднішній день найголовнішим завданням, поставленим перед підприємствами, є заробити гроші і сплатити податки.

Основне питання – виготовлення документації на ті землі, що вже заліснені

        Начальник управління Олег Яремко акцентує на тому, що потрібно узаконити ті землі, якими фактично розпоряджаються лісгоспи та формально вони їм не належать. Таких лісів в області є 974 гектарів. До слова, дане питання уже вирішується. Водночас, враховуючи те, що в держбюджеті кошти на це не передбачено, лісові господарства мають оформляти землі за власний кошт. Тобто потрібно зрубати ліс й реалізувати, аби потім його відновити. Щодо лісорозведення, то можна сподіватися лише на виділення коштів місцевих бюджетів.

        Лісові й наукові фахівці розглянули також питання розвитку заповідання на Тернопільщині. Зокрема, програмою передбачено створення нових та підтримання існуючих об’єктів природно-заповідного фонду. Крім того, обговорили можливість створення регіональних ландшафтних парків із включенням у них фрагментів лісових ділянок, що перекликається з іншою програмою області з розвитку рекреації і туризму.

Прес-служба Тернопільського ОУЛМГ

 

---