06 грудня в обласному управлінні відбулася нарада з користувачами мисливських угідь, участь у якій взяли начальник управління Олег Яремко, його заступники Іван Приймачук і Любомир Ничка, Голова Державного комітету лісового господарства (2005-2006 рр.), перший віце-президент Всеукраїнської асоціації мисливців та користувачів мисливських угідь Віктор Червоний, віце-президент асоціації Анатолій Шостак, головний мисливствознавець області, головний спеціаліст відділу лісового та мисливського господарства, охорони і захисту лісів управління Микола Слюсаревський, директори, головні лісничі та інженери-мисливствознавці лісогосподарських підприємств, голова ТОО УТМР Володимир Сас, голови районних організацій УТМР і керівники приватних мисливських господарств.

З порядку денного наради присутні заслухали доповідь головного спеціаліста відділу лісового та мисливського господарства, охорони і захисту лісів управління Миколи Слюсаревського, який поінформував присутніх про стан ведення мисливського господарства користувачами мисливських угідь області, охорону державного мисливського фонду та виконання рішення комісії ДНПК при Тернопільській облдержадміністрації щодо захворювання диких тварин на АЧС.

Як зазначив Микола Слюсаревський, заходи державного нагляду і контролю в сфері мисливського господарства та полювання протягом останніх років практично не проводилися, тому аналіз стану мисливського господарства проведено згідно зі звітними даними. Охорону державного мисливського фонду здійснює єгерська служба користувачів мисливських угідь та державна лісова охорона – відповідно здійснюються спільні рейди з працівниками поліції. Патрулювання проводяться не лише в дні полювання, протягом світлового дня, а й у нічний період часу. Так, протягом мисливського сезону 2018 року в мисливських угіддях Тернопільської області затримано 48 порушників правил полювання. 

Державними лісогосподарськими підприємствами – 35. Проведено 270 рейдів, складено 35 протоколів на суму 7142 гривні. Найефективніше борються з порушниками правил полювання, що видно з результату кількості рейдів, складених протоколів та застосування адміністративної відповідальності у вигляді накладеної суми штрафу – по ДП «Чортківський лісгосп». Даним підприємством проведено 33 рейди, складено 9 протоколів та стягнуто з порушників 4692 гривні.

Про громадських організаціях ТОО УТМР складено 11 протоколів на суму 2158 гривень, проведено 632 рейди, що свідчить про неефективність проведення охорони державного мисливського фонду. 

На неякісному здійсненні охорони мисливського фонду наголошено і керівникам приватних мисливських господарств, яких в області є два – «Стіжок» та «Оберіг», якими проведено 380 і 154 рейди, у результаті яких не складено жодного протоколу.

Як зауважив головний мисливствознавець області, в аналізі ефективності охорони державного мисливського фонду не акцентувалося на тому, аби лише складати протоколи про вчинення адміністративного порушення. Разом із тим, порушники правил полювання, як і ті, хто ставить петлі, нищачи таким чином копитних і хутрових звірів, – ганебне явище, з яким потрібно боротися.

Триває мисливський сезон полювання на водно-болотну дичину, хутрових звірів та парнокопитних тварин. Станом на 7 грудня, по державних підприємствах із ліміту використання кабана дикого (50 голів) добуто 7, що становить 14 відсотків. Як зауважив доповідач, це пояснюється не лише несприятливими погодними умовами, а й невідповідністю достовірної інформації в матеріалах обліків. Головний мисливствознавець області назвав дві основні причини низького виконання лімітів використання – це недостатня робота в цьому напрямку або ж відсутність звіра в мисливських угіддях. Відтак акцентував на проведенні зимових обліків ставити реальну чисельність диких тварин, що відповідає дійсності і не є статистичною. По козулі європейській з 70 голів добуто 31 особину, що становить 44%.

По Українському товариству мисливців і рибалок по ліміту добування кабана 106 добуто 18 голів (17%).

Згідно з матеріалами обліку чисельності диких тварин 2018 року, на території мисливських угідь області обліковано 930 голів кабана, 3640 козулі європейської, 21 оленя європейського, 28 голів оленя плямистого. Відновлюється популяція лося – 4 особини, зокрема, в Шумському районі, що межує з Рівненською областю. Тож потрібно докласти всіх зусиль, аби продовжувати відновлювати популяцію цього представника дикої фауни, адже мисливські угіддя частково відповідають класам бонітету.

Протягом мисливського сезону 2017-2018 років на території мисливських угідь Зборівської та Збразької РО УТМР та мисливських господарств «Стіжок» і «Оберіг» було виявлено факти загибелі кабана дикого. Після проведення лабораторних досліджень патматеріалу загиблих тварин, було встановлено захворювання їх на африканську чуму свиней. Рішенням ДНПК при Тернопільській облдержадміністрації, в зв’язку зі спалахами АЧС, територію області було визнано загрозливою щодо збудника поширення африканської чуми свиней, відтак зобов’язано користувачів мисливських угідь вжити невідкладних заходів щодо депопуляції диких кабанів, а проведенні ліцензійних полювань, забезпечити стовідсотковий відбір патматеріалу для проведення ветеринарно-лабораторних досліджень.

Проблема захворювання диких кабанів на АЧС є надзвичайно актуальною і недооцінювати наслідки захворювання диких тварин не варто. Тому облдержадміністрацією був розроблений план спільних оперативних дій служб, які у випадку спалаху африканської чуми свиней на території області, будуть задіяні у проведенні заходів із локалізації джерела збудника та ліквідації захворювання.

Важливим завданням користувачів мисливських угідь є обмеження в’їзду транспортних засобів при проведенні облавних полювань, і хоча його виконання є проблематичним, адже мисливці хочуть комфорту, проте, враховуючи те, що полювання проводиться на території мисливських угідь різних користувачів, ніхто не застережений від поширення збудника даної інфекції з території мисливських угідь одного користувача до іншого. Як зауважив доповідач, стосовно цього в управлінні проводилася нарада-семінар з користувачами мисливських угідь, яка стала продовженням семінару, який проводився в Держлісагентстві України, за участі іноземних фахівців Польщі, Прибалтики, Німеччини, де дане питання стоїть на державному рівні. Відтак проблему поширення АЧС не потрібно недооцінювати. Відтак не лише заборонити в’їзд транспортних засобів на територію мисливських угідь, а й стежити за тим, аби хижі тварини й птахи не мали доступу до решток захоронення добутих тварин. Відповідно відповідальним особам контролювати місця розробок диких тварин після їх добування та належним чином проводити захоронення їх решток.

Про несприятливий стан як лісової, так і мисливської як нерозривних одна від одної галузей, який спостерігається в Україні кілька років поспіль, а відтак потребу в об’єднанні сил щодо боротьби за права як мисливців, так і лісівників, шляхом створення регіонального представництва Всеукраїнської асоціації мисливців і користувачів мисливських угідь на території Тернопільської області – таким лейтмотивом розпочав своє звернення до присутніх наради голова Державного комітету лісового господарства 2005-2006 років, віце-президент Всеукраїнської асоціації мисливців і користувачів мисливських угідь Віктор Червоний. 

Віктор Олександрович зазначив, що йому боляче дивитись на той стан справ, який на сьогодні є в мисливській галузі держави. У вигляді презентації було проаналізовано стан справ у мисливському господарстві, зокрема, по кількості користувачів мисливських угідь, витратах на мисливське господарство, доходів від його ведення, лімітів використання диких тварин по Україні і інших сусідніх європейських державах – Польщі, Угорщині, Словаччині і ін. Доповідачем акцентовано на достатньо серйозній цифрі – 26,1% приватних або клубних мисливських господарств, УТМР належить 62,6%, державним підприємствам Держлісагентства – 10,8%. Загальні витрати на ведення мисливського господарства за 2017 рік становили 332,3 млн грн, окупність же становила 46,7%. Це говорить про те, що мисливське господарство на сьогодні є збитковим, відтак державними лісогосподарськими підприємствами утримується за рахунок лісогосподарської діяльності, організацією УТМР – за рахунок членських внесків, приватниками за рахунок власних коштів, в більшій частині готівкових. Мисливське господарство як галузь, мало б мати підтримку держави, і якщо вкладаються кошти в охорону довкілля, частково на розведення дичини, то на саме полювання, а відтак отримання від цього значних прибутків, – лише невелику частину. Враховуючи недолуге законодавство, в тому числі, й податкове, яке ставить на коліна не лише приватників, а й підприємства державної форми власності, що, власне, бачимо світлі прийнятих нещодавно законів, мисливське господарство в тому стані, в якому воно наразі є, завжди буде неокупним. Як приклад ефективності та культури ведення мисливського господарства було наведено досвід Польщі. 

Крім того, було проаналізовано кількість добутих копитних тварин у 2017 році (13 тисяч), що від загальної кількості копитних (215 тисяч) становить лише 5-6%, що на відміну від європейських країн, які добувають у рази більше (40%), є низьким показником. Разом із тим, віце-президент Асоціації наголосив на культурі відносин мисливця з державою, перехід на електронне ліцензування і ін. Було також здійснено порівняння нашої і інших країн у законодавчому рівні, зокрема, щодо мінімальної площі мисливських угідь, та, відповідно сплату за землю, кількість підгодівельних майданчиків на тисячу гектарів, здійснення ліцензування (у деяких країнах ліміт надається не від кількості диких тварин, а від площі лісових угідь) і ін.

Цікавим було порівняння України і Польщі щодо загальної кількості мисливців – 350 тисяч і 116 тисяч відповідно, що, за словами Віктора Червоного, свідчить про низький рівень як культури, так і вимог до мисливця, коли приймаються всі, хто виявив бажання стати мисливцем; відсутність стажування (3-4 роки), коли мисливець перебуває на випробувальному терміні та може бути позбавлений мисливського квитка; здача дев’яти екзаменів, на відміну від одного, передбаченого в нашій державі, зокрема, з таких дисциплін, щодо техніки безпеки, таксидермії, біології тварин, зброї і ін. Відтак більша половина – це люди з нахилами браконьєрства та неповаги до законів, що відповідно створює проблеми, які виникають в нашій державі, на відміну від європейських, де таке поняття, як браконьєрство, відсутнє. Звичайно, за один день неможливо запровадити законодавчо всі ці зміни, враховуючи низький культурний та економічний рівень нашої держави, але поволі до цього треба йти, запроваджуючи в життя.

За словами Віктора Червоного, на жаль, ми втратили розуміння суспільства. Сьогодні лісівників на рівні держави зробили злодіями, а мисливців браконьєрами. Зокрема, застосовуючи відкрито брехливу інформацію щодо стану лісового господарства та не спростовуючи її в результаті проведення численних перевірок, держава оголосила відкриту війну останній державній галузі, з метою її знищення, доведення до банкрутства та прибрання до рук останнього державного, що залишилося в державі. В свою чергу, йдучи на поводу псевдоекологів, оголошено війну мисливцям. Як приклад, наведено можливість надання статусу червонокнижної вовкам та занесення в Червону книгу України такої мисливської тварини, як лось. Разом із тим, суспільству на сьогодні не потрібно позитивних новин. Як зазначив Віктор Олександрович, суспільство зомбують негативом. Ніхто не хоче говорити про позитив. Зокрема, про те, що лісівники садять ліс. Це вже йде політика, боротьба за владу, а відповідно маніпуляція суспільною думкою. Застосовуючи популістські гасла кандидати приходять до влади і стають рівно такими ж, як їхні попередники. Водночас суспільство отримує той самий результат. 

Аналізуючи статистичні дані щодо популярності тієї чинної професії в Європі, то в Польщі лісівнича професія стоїть на другому місці після рятувальників, як працівників, які турбується про навколишнє середовище, 80 відсотків населення Євросоюзу підтримує діяльність мисливців, яка спрямована на збереження, охорону, відтворення і розведення дичини. І незважаючи на те, що не всі підтримують полювання з точки зору добування мисливських тварин, проте всі розуміють, що ніхто, крім мисливців, не вкладає кошти в мисливське господарство, відтак підтримують загалом саму галузь і її працівників.

На жаль, на сьогодні немає єдиної організації, яка  б представляла інтереси мисливців і яка б координувала діяльність усіх на те, щоб змінити суспільну думку про мисливців, спробувати змінити законодавство, яке було б спрямовано сьогодні на підтримку й розвиток мисливського господарства, набути мисливству статусу народногосподарської галузі, яка платить податки, і впливати на прийняття законів.

Власне, місія Всеукраїнської асоціації мисливців та користувачів мисливських угідь, яка планує відкрити регіональне представництво у кожній області нашої держави, є представлення інтересів мисливців, користувачів мисливських угідь, лісівників у законодавчій площині, зокрема, моніторингу законопроектів, що стосуються лісового та мисливського господарства та впливу на їх прийняття у найвищому законодавчому органі. Відтак прийнято рішення відкрити регіональне представництво Асоціації в Тернопільській області, про що висловили своє бажання всі присутні на нараді в обласному управлінні.

---