Питання про те, скільки отримують люди, які ухвалюють закони від імені мільйонів українців, ніколи не втрачає актуальності. Особливо зараз — коли країна живе в умовах війни, бюджет тріщить під тиском оборонних видатків, а звичайний вчитель чи медсестра рахує кожну гривню до зарплати. Тема депутатських доходів регулярно спалахує в соцмережах, потрапляє в заголовки медіа і викликає щирий суспільний подразнення. Але за емоціями часто губляться реальні цифри — і ось їх варто розглянути уважно.
У цьому матеріалі — не просто суха цифра окладу, а повна картина: як формується зарплата народного депутата, які надбавки до неї додаються, які пільги існують окремо від грошей, і як усе це виглядає на тлі доходів інших держслужбовців та пересічних українців.
Як формується зарплата народного депутата
Зарплата народного депутата України — це не довільна сума, яку парламент сам собі призначає. Вона регулюється законодавством, хоча механізм нарахування досить заплутаний і змінювався кілька разів за останні роки.
Основний документ — Закон України «Про статус народного депутата України». Саме він визначає, що депутат отримує посадовий оклад, до якого додаються різноманітні надбавки. Раніше розмір окладу прив’язувався до мінімальної заробітної плати або прожиткового мінімуму через певний коефіцієнт. Пізніше систему змінили: перейшли до фіксованих ставок із прив’язкою до посадового окладу першого тарифного розряду Єдиної тарифної сітки.
На практиці це означає, що базовий оклад депутата встановлюється постановою Верховної Ради і Кабінету Міністрів, а потім до нього нараховуються:
- надбавка за вислугу років (від 10% до 40% залежно від стажу державної служби);
- надбавка за науковий ступінь — кандидат наук отримує додаткові 15%, доктор наук — 20%;
- надбавка за керівну посаду — голова комітету, заступник спікера, спікер отримують суттєво більше рядового депутата;
- премії та матеріальна допомога, які виплачуються відповідно до внутрішніх регламентів апарату Верховної Ради.
Окремо існує так звана «представницька надбавка» — виплата на забезпечення депутатської діяльності. Формально це не зарплата, але фактично збільшує загальну суму, яку депутат отримує щомісяця.
Актуальні цифри: скільки депутат отримує у 2026 році
Конкретні суми — найбільш болюче питання, бо офіційні дані не завжди легко знайти в одному місці. У 2026 році посадові оклади народних депутатів, як і раніше, прив’язані до прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який із 1 січня становить 3 328 гривень.
Для рядового народного депутата базовий посадовий оклад становить 10 прожиткових мінімумів, тобто 33 280 гривень на місяць до сплати податків. Для Голови Верховної Ради оклад становить 12 прожиткових мінімумів — 39 936 гривень.
Втім, це лише базова ставка. До неї додаються надбавки за вислугу років, науковий ступінь, інтенсивність праці, виконання керівних функцій у парламентських комітетах або фракціях. Тому фактична нарахована зарплата більшості народних депутатів зазвичай перевищує базовий оклад і може становити близько 50 000–65 000 гривень на місяць до вирахування податків.
| Складова виплати | Орієнтовна сума (грн) | Примітка |
|---|---|---|
| Посадовий оклад | 33 280 | 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб |
| Надбавка за вислугу років | 3 300 – 13 300 | Орієнтовно 10–40% від окладу залежно від стажу |
| Надбавка за науковий ступінь | 5 000 – 6 700 | Доплата за кандидатський або докторський ступінь |
| Надбавка за керівну посаду | 1 000 – 15 000+ | Голова комітету, заступник голови ВР, керівник фракції тощо |
| Надбавка за інтенсивність праці | до 33 280 | Може сягати до 100% окладу |
| Матеріальна допомога та премії | до 1 окладу на рік | Виплачуються окремими рішеннями |
| Загальна нарахована сума (рядовий депутат) | 50 000 – 65 000 | До сплати податків |
| На руки після податків | 38 000 – 50 000 | Орієнтовно залежно від структури виплат |
Окремо варто розуміти, що зарплата — це не всі кошти, які отримує народний депутат. У 2026 році також передбачені значні компенсації та виплати на депутатську діяльність, утримання помічників-консультантів, оренду житла, відрядження та роботу громадських приймалень. Через це загальні бюджетні витрати на одного депутата можуть перевищувати 200 тисяч гривень на місяць, хоча безпосередньо особистою зарплатою ці кошти не є.
Варто враховувати, що Верховна Рада не публікує щомісячні зарплатні відомості кожного депутата у відкритому доступі. Тому точні суми можна побачити лише у деклараціях, офіційних відповідях апарату парламенту або журналістських розслідуваннях.
Пільги та компенсації, які не входять у зарплату
Ось де починається найцікавіше. Зарплата — це лише частина того, що отримує депутат. Система пільг і компенсацій існує окремо і в грошах офіційно не рахується, хоча фактично має цілком конкретну вартість.
Службове житло або компенсація оренди — один із найбільш обговорюваних привілеїв. Депутати, які не мають власного житла в Києві, мають право на службову квартиру або грошову компенсацію за оренду. Розмір компенсації прив’язаний до певних нормативів і може становити кілька тисяч гривень на місяць, хоча реальна ринкова вартість оренди в столиці значно вища.
Транспортне забезпечення — ще одна стаття. Депутат має право на службовий автомобіль або компенсацію транспортних витрат. Під час відряджень — добові та оплата проїзду. Медичне обслуговування здійснюється в спеціалізованих медичних закладах, що обслуговують державних службовців вищого рівня.
Охорона — для частини депутатів, особливо тих, хто займає керівні посади або перебуває під загрозою, забезпечується державним коштом. Санаторно-курортне лікування, хоча й суттєво обмежене в умовах воєнного часу, формально також входить до пакету соціальних гарантій.
Окремо — так звані «депутатські фонди» або кошти на забезпечення депутатської діяльності: оренда приймальні в окрузі, зарплата помічників-консультантів (кожен депутат має право на кількох помічників за державний рахунок), витрати на зв’язок і поштові відправлення. Все це — не особистий дохід депутата, але реально знімає з нього значну частину витрат.
Чи змінювалася зарплата депутатів під час війни
Після 24 лютого 2022 року питання депутатських зарплат набуло особливої гостроти. Суспільство, яке переживало мобілізацію, евакуацію і втрати, дивилося на парламент з очікуванням хоча б символічних жертв.
На початку повномасштабного вторгнення Верховна Рада справді ухвалила рішення про скорочення деяких виплат. Зокрема, були обмежені або скасовані певні премії та матеріальна допомога. Частина депутатів публічно заявляла про відмову від зарплати або про перерахування її на потреби армії — але це були індивідуальні рішення, а не системна норма.
«Депутат, який голосує за бюджет із дефіцитом у трильйон гривень, але не готовий відмовитися від службової квартири — це не питання грошей. Це питання сигналу суспільству».
Базовий оклад при цьому не скорочувався. Більше того, у зв’язку з підвищенням мінімальної заробітної плати та загальною індексацією окладів у держсекторі фактичний розмір депутатської зарплати в гривнях навіть зріс — хоча в реальному вимірі, з урахуванням інфляції, купівельна спроможність цих грошей зменшилася.
Суспільна дискусія навколо цього питання не вщухає. Критики вказують: якщо держава просить громадян затягнути паски, то депутати мали б подавати приклад. Прихильники збереження виплат апелюють до того, що низькі зарплати в держсекторі — пряма дорога до корупції, і депутат із нормальним офіційним доходом менш схильний до зловживань. Обидва аргументи мають логіку — але жоден не знімає питання прозорості.
Що кажуть самі депутати і що показують декларації
Декларації народних депутатів — публічний документ, який теоретично дозволяє кожному громадянину перевірити, чим живе його обранець. Реєстр декларацій веде Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК), і формально доступ до нього відкритий.
Але є нюанс. Декларація показує задекларовані доходи — і вони часто разюче відрізняються від офіційної зарплати. Депутати декларують доходи від бізнесу, оренди нерухомості, дивідендів, продажу активів. Нерідко ці суми в рази або навіть у десятки разів перевищують парламентський оклад. Тобто для більшості народних депутатів зарплата у Верховній Раді — далеко не основне джерело доходу.
«Коли депутат декларує 5 мільйонів доходу за рік, а його офіційна зарплата — 400 тисяч, питання не в тому, чи достатньо він отримує від держави».
Це створює специфічну ситуацію: публічна дискусія точиться навколо офіційної зарплати, тоді як реальний майновий стан більшості депутатів визначається зовсім іншими джерелами. Квартири, земельні ділянки, автомобілі преміум-класу, рахунки в банках — усе це фігурує в деклараціях поряд із скромним (за мірками задекларованого майна) парламентським окладом.
Варто також згадати про помічників-консультантів. Кожен депутат має право тримати від 4 до 31 помічника (залежно від статусу та наявності фракції), зарплата яких виплачується з державного бюджету. Це ще один ресурс, який не входить у особисту зарплату депутата, але фактично є частиною його апарату впливу і роботи.
